Святкую свій день народження наодинці в Фінляндії. Не найкращий з моїх ДН, але бувало й значно гірше. Я навіть, вперше за багато років, дивлюся в майбутнє з якимось обережним оптимізмом. Життя хоч потроху, але налагоджується. А в вас як справи? Все в рашці чекаєте на бозна що?
Колись зі мною багато чого було, я ж починав блог в бнв ще коли був в Новій Зеландії, тобто більш ніж 10 років тому. Якщо переглянути мої старі повідомлення, там же чого тільки не відбулося. Можна читати як мемуари, можна як пригоницький роман, лол. Але це все залишилося в минулому. Після початку війни в Україні я втратив все, що за попередні роки вдалося накопичити в сенсі як матеріального, так і соціального капиталу. Залишилися тільки спогади, а в мене, через мій темперамент і схильність до депресії, добрих спогад небагато. Тому я дуже вдячний долі, що досі існує бнв, куди можна прийти, коли тобі сумно, подивитися на місцеву публику і почати почуватися трохи краще. Всі ж колишні бнващери що досягли конвенційного успіху звідси пішли, в них з'явилися інші справи крім як сидіти в маргінальному токсичному ком'юніті на 3.5 персон, де ніхто не може придумати нічого краще ніж крити один одного хуями. Ті, хто залишився, є ще більшими невдахами ніж я, більшість навіть поїхати з рашки і не підтримувати війну були не в стані (а деяки, певно, навіть і не розуміють, чому саме так треба). Власне через це я і повернувся до бнв, що в такому оточенні я не почуваю собі лузером.
А, якщо комусь раптом цікаво. Я користуюся українською мовою зовсім не тому, що я зненацька відчув себе щирим українцем і ось зараз відрощу вуса і надягну вишиванку. Нічого подібного, в мене як николи не було національної приналежності, так її й немає. Зі всіх мов, якими я володію на достатньому рівні щоб писати в бложик, я обрав саме українську з єдиною метою: щоб тригерити не-таку-як-всі нам-не-стидно русню. Так то я міг би писати хоч англійською, хоч румунською, хоч на якомусь есперанто, але русачки краще за все палають саме від української.
Ну, чесно кажучи, я дуже радий що бнв залишився все тою же токсичною клоакою, якою я його й запам'ятав. Хоч у чомусь в сучасному світі є стабільність. Світ змінився, система соціальних відносин змінилася, норми щодо допустимого та недопустимого теж змінилися, то, що колись в 2013 чи 2017 було нормально і навіть вважалося крутим, зараз виглядає як дикий кринж, але бнващерам невтямки, вони (принаймні ті, що залишилися в бнв вісь цій час) продовжувають жити в минулому. Бнв є якимось віртуальним аналогом музею під відкритим небом, лол
