Моя думка, така: Ящо ти послуговуєшся чужою мовою, то рано чи пізно треба буде віддати "дивіденти" за користування нею. Якщо мова - своя, то отримуватимеш ті дивіденти ти сам, адже коли ти досягнеш чогось визначного - сам, то тебе будуть перекладати на інші мови щоб отримати, за твоєї згоди, твій визначний досвід. Якщо ти послуговуватимещся чужою мовою, то: прийдуть саме до тебе "защіщать руссскоязічних", навіть білільше того, скажуть що "єто наша зємля" ... Мова - це, основа незалежності, якби пафосно (велично) це не звучало. Мова - самоідентифікація людини серед людей. Пам'ятаєш, як яник по фєні шпарив, або азаров по азіровці: "потнякі податков", "кровосісі" і т.п. - таке-й до них відношення. Я прекрасно розумію мовні проблеми, бо сам із совкової епохи, але якщо не старатися робити своє і доводити його до досконалості - тоді навіщо жити, - щоб бути чиїмось рабом ? ... ти нераз, напевно, чув і користувався прислів'ям: "На вкус і на цвєт - товаріща нєт", а тепер прочитай його по-українськи: "На колір і смак - товариш не всяк". Невже некрасиво звучить ? Дуже красиво виходить - коли сам говориш, пишеш українською не компілюючи з російської. Ось так ... на рівному місті виникають мовні проблеми: не лише з російською мовою, алей з польською (доречі, за Польщі - українська мова, на українських етнічних землях "Західної України", була тільки в початкових класах, а після операції "Вісла" 1946 року з українських етнічних земель, які Сталін відділив Польщі, - зникли українські народності бойків і лемків), мадярською (фіно-угорська мовна група - їхня мова без перекладача нам абсолютно незрозуміла), румунська, болгарська...