http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=2181
Він народився у вагоні,
В тюремнім темнім ешелоні,
Що віз народ його в Сибір.
Йому на маминому лоні
Слізьми вмивали душу й зір.
Колеса в колисковій пісні
Збивались на слова залізні:
“Помре, нема тобі життя,
І вижбурне тебе з вагона
Повсюдносуща охорона
Вовкам сибірським на жраття!”
Та непокірна й віща мати
Дитину сповивали в шмати,
Молилася до немовляти,
Немов до Господа: “Живи!
Живи, моя чеченська крове,
Моє дитя ясне й здорове,
Вбирайся в силу і закови,
Що куті волею Москви
На серці нашім, — розірви!”
І сталося! Кайдани впали,
Джохар одкинув їх, мов грузь.
Та не на те завоювали
Кавказ російські генерали,
Щоб оддавать його комусь!
На світовому перехресті
Горить Чечня! Горить Джохар —
Великий воїн волі й честі,
І віє в очі дим і згар,
І танки сунуть, як потвори,
Вертається у вільні гори
Московського ярма тягар.
В крові свободи голос тоне
(А світ ховається в брехні!)
І знов сибірські ешелони
Москва готує для Чечні.
І для Чечні, й для України,
І для Європи — місце є,
Є кулемети й карабіни,
І дріт колючий у три зміни
Нова імперія снує!
О люди, вирослі в неволі,
Від послушенства ниці й кволі,
Чекає вас тяжка судьба,
Товарняків гулкі колеса
І тюрми від Пелопоннеса
Аж до Чукотки! Проклятьба
Й душі подвійної ганьба,
Допоки з непокірних сяєв
Не зродиться Джохар Дудаєв
У серці кожного раба!
// этот чувак постепенно превращается в моего любимого украинского поэта: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=37&type=tvorch
tfw окраса Батьківщини
https://my.mixtape.moe/zqqtmd.png
// https://www.arealme.com/ukrainian-vocabulary-size-test/uk/
https://www.youtube.com/watch?v=ukonBMs0WM0 ЧСХ, даже я почти всё понял.
http://grani.ru/files/84622.jpg
// >бородьби
Это разве правильно? Или она уже от голода и лишений начала делать ошибки?
Я не визнаю ні вини, ні вироку, ні російського суду. У разі обвинувачувального вироку - апеляції не буде. Я хочу, щоб весь цивілізований демократичний світ зрозумів, що Росія - це країна третього світу з тоталітарним режимом і диктатором-самодуром, в якій плюють на права людини і міжнародне право.
Абсурдною є ситуація, коли ті, хто викрадає людей - піддає їх тортурам, потім ще й роблять вигляд, що мають право їх судити. Про який справедливий суд тут може бути мова? В Росії суду і слідства немає! Тут є фарс лялькових маріонеток Кремля і я вважаю абсолютно зайвим витрачати час свого життя на те, щоб брати в ньому участь!
Тому апеляції не буде, а буде наступне: після вироку я продовжу голодовку ще на десять днів, доки вирок не вступить в силу і це, незалежно від перекладу вироку українською мовою, бо перекладом вони вміють довго час тягнути. Через десять днів я оголошу суху голодовку і тоді, в Росії є не більше десяти днів, щоб повернути мене в Україну, звідки викрали! І мене не хвилює, яким чином вони будуть це обгрунтовувати. Я чула про досить непогані здібності Петра Олексійовича Порошенка в дипломатії. Ну що ж, я сподіваюсь, що його дипломатичних здібностей вистачить на те, щоб в Росії домовитись з одним ідіотом... Адже він обіцяв моїй матері, що ще на травневі свята 2015 року я буду вдома.
І поки за мене будуть торгуватися, життя мене буде покидати і Росія мене всеодно поверне в Україну живою чи мертвою! Але поверне!
І всі ці десять днів під воротами СІЗО буде день і ніч стояти моя сестра і буде чекати - випустять чи винесуть мене. Якщо ви її посадите - на її місце приїде і стане моя мати, їй 77 років. Ви і її посадите? Тоді на її місце стане моя подруга, мій друг, а за ними українець за українцем! І запам'ятайте - всіх вам сюди не запихнути! А поки мої співвітчізники будуть стояти, прості, чесні і порядні росіяни з навколишніх хат почнуть їм приносити гарячий чай, бутерброди і теплі ковдри, бо кожен з них розуміє, що на моєму місці може опинитися дитина кожного з них в цій в'язниці народів під назвою Росія!
А отак починаються Майдани! А воно вам потрібно?! Ви ж боїтеся цього як вогню! Тому Кремлю краще повернути мене в Україну якнайшвидше і живою!
А всьому світу із демократичними цінностями краще вчасно усвідомити уроки історії і згадати, що свого часу Європа була толерантною з Гітлером, Америка не була досить рішучою і це призвело до Другої Світової Війни. Путін - це тиран з імперським замахом і комплексами Наполеона і Гітлера разом взятих. А ведмідь людяної мови не розуміє, він розуміє тільки мову сили. Тому, якщо ми не станемо більш рішучими і не визначимо вчасно вірні пріоритети, то будемо скоро мати Третю Світову Війну.
Я тепер, вже як політик, більше не подам руки Росії не політичній арені. Дуже не з руки подавати руки тому, хто тримав тебе в наручниках, а твій народ - в кайданах. Але приймаючи кожне своє політичне рішення, я завжди буду думати, як воно аукнеться на простому народові, як України так і Росії. Бо в Росії, не дивлячись ні на що, все ж є багато чесних, порядних, добрих і нещасних людей.
Хохлі, поясните мне плз за тся/ться. Я правильно понял, что -тся у вас нет? А как ві тогда отличаете инфинитив от третьего лица?
Як дитиною, бувало,
Упаду, собi на лихо,
То хоч в серце бiль доходив,
Я собi вставала тихо.
"Що, болить?" - мене питали,
Але я не признавалась, -
Я була малою горда, -
Щоб не плакать, я смiялась.
А теперь, коли для мене
Жартом злим кiнчиться драма
И от-от зiрватись мае
Гостра, злобна епiграма, -
Безпощаднiй зброi смiху
Я боюся пiддаватись
I, забувши давню гордiсть,
Плачу я, щоб не смiятись.
http://www.youtube.com/watch?v=kn4rpgBGBtA
http://www.youtube.com/watch?v=dGZaiHokVAI
http://www.youtube.com/channel/UC31P7E3NSLaMQvc6c-e7Ruw
И что я этого чувака раньше не слушал? Какой, однако, душевный музыкант.
Кстати, двойственное число — тоже интересная находка. Особенно в тех случаях, когда ударение во множественном падает на последний слог, а двойственное, получается, что отличается только ударением — типа, там, професори́ — два профе́сори итп. В той песне про два цвета, которую я тут постил, в припеве поётся: "Два ко́льори мої, два кольори́" — то есть, в первом случае используется двойственное число, как, в принципе и правильно, а во втором — множественное? Типа, для усиления эффекта? Или чтобы во втором случае сказать, что вроде как больше двух и не надо? По-русски бы пришлось использовать какие-то дополнительные служебные слова, что-нибудь вроде "два цвета у меня — все два цвета" или ещё что-нибудь такое же неуклюжее, а в украинском достаточно сменить ударение. Занятно…
Того, что я пока понял про украинский язык, уже достаточно, чтобы понять, что он стройней и логичней русского. Например, мне нравится там ситуация с родами, где род определяется по смыслу, а не как попало. Формализованный общий род для гендерно-нейтральных существительных, например, характеристик или названий профессий — тоже правильное решение. С прилагательными тоже логичней. Например, в украинском, как и во всех других нормальных языках, не разделяются понятия "русский" и "российский". В русском это различие введено, видимо, специально чтобы давать простор для демагогов и разных манипуляций. Сколько всяких глупостей сказано и написано по-русски только из-за того, что по какой-то исторической иронии для одного и того же понятия в языке существуют два разных слова — это ни в сказке сказать, ни пером описать. Хорошо, что украинцам хватило ума такой нелогичности не вводить или вовремя избавиться от неё на ранних стадиях развития языка.